Для ефективного засвоєння будь-якої інформації слід зважати на специфіку аудиторії, для якої вона надається. Так у роботі будь-якого лектора слід враховувати різницю між студентською та професійною аудиторію, до якої без сумніву, належать і активісти громадських організацій чи професійних спілок. Тому слід зважати на наступні характерні риси, що притаманні профспілковій аудиторії:
- це доросла аудиторія- вона вже має систему сформованих понять, стереотипів та специфічних навичок сприйняття – на відміну від студентів ці люди здебільшого втратили навички слухового;
- - це професійна аудиторія, що має справу з конкретними виробничими або організаційними процесам;
- це практично-орієнтована аудиторія, тобто вона обізна у проблематиці профспілкового руху не менше за самих лекторів та орієнтовані на вирішення практичних проблем (у тому числі в результаті навчання).
Без сумніву, особливості аудиторії спричиняють вибір певних методів навчання та форм подання інформації. Так до преферабельних методів навчання можна віднести: тренінг (який, на відміну від лекції, орієнтований на здобуття практичної інформації та навичок); рольова гра (яка передбачає надбання навичок бажаної поведінки за допомогою відігравання певних ролей та моделювання типових/нетипових ситуацій); дискусія (яка націлена на всебічне обговорення проблеми присутніми за допомогою модератора); мозковий штурм (який передбачає пошук творчого вирішення проблеми більшістю учасників).
З-поміж форм подання інформації виділяють аудиальну, візуальну, аудио-візуальну. До першої можна віднести класичну лекцію, селекторну нараду тощо. До візуальної форми відносяться – плакати, схеми, графіки, друковані методичні матеріали, тези лекції та ін. Аудио-візуальні форми подання інформації передбачають використання фільмів, коментування графіків, схем, доповнення розповіді лектора мульти-медійною презентацією. Виходячи з психологічних характеристик більшості людей, найбільш сприяє ефективному засвоєнню інформації саме аудио-візуальна форма її подання.
Однак працюючи з мультимедійною презентацією під час інформаційної лекції аба тренінгу, слід пам’ятати наступні моменти:
1) Окрім назви, для профспілкових активістів краще назвати та візуалізувати мету лекції, адже ця аудиторія націлена на результат та досягнення завдань.
2) Лекцію краще розбити на змістовні блоки, назви яких варто оголосити на початку, фіксувати перехід від одного блоку до іншого, що буде сприяти фіксації уваги аудиторії.
3) Необхідно мінімізвати теоретичне перевантаження лекції – визначення, дефініції вкрай важливі, але для презентації краще обирати найбільш точні та змістовні. У презентації не варто викладати весь обсяг теорії, краще візуалізувати механізми, процеси, про які ви розповідаєте за допомогою блок-схеми, переліку основних моментів.
4) Мульти-медійна презентація дозволяє використовувати графіки, діаграми, малюнки, що суттєво сприяє викладення матеріалу, що складно сприймається на слух (статистична інформація, показникі, результати соціологічних досліджень), але сприяють засвоєнню матеріалу в цілому.
5) Інтерактивна лекція не повинна бути монотонною – її слід складати таким чином, щоб інформація не була однотипною, краще теоретичні викладки чергувати із практичними прикладами, текстову інформацію з графічною.
6) Слід використовувати різну швидкість подання інформації – на головних моментах зупинятися двічі, щось обговорювати у швидкому темпі, можна декілька разів повертатися до деяких слайдів, якщо є потребя обговорити їх з аудиторію із врахуванням нової інформації (згідно психологічних пройомів, закінчити проблемну лекцію можна початковим слайдом або проблемою-питанням до аудиторії і попросити переоцінити вихідну інформацію з врахуванням матеріалу лекції)
7) Лекція-презентація має містити висновки. Краще, щоб вони були короткими і в візуальній презентації містили лише головну інформацію, яку, навіть можна подати у вигляді слоганів, висловлень, найбільш важливих тез.
Дуже важливою є інтерактивність спілкування з профспілковою аудиторією – тобто наявність зворотнього зв’язку, залучення слухачів до активного засвоєння матеріалу, індивідуального чи коллективного вирішення змодельованих проблем або засвоєння нових навичок. Проте для того, щоб зворотній зв’язок був ефективним лектор повинен володіти не лише темою, що ним викладається а й знанням аудиторії. З якою він праціює.
Тому до будь-якої зустрічі з профспілковим активом потрібно готуватися навіть найдосвідченішему лектору та найтитулованішому науковцю. Отже підготовка до проведення лекції має складатися з наступних блоків:
- здобуття інформації про територіальні та організаційні особливості профспілкової аудиторії. Так, якщо профспілкові активісти представляють інші країни або області, варто враховувати законодавчу базу, статистичні та соціологічні дані, політичні особливості, економічний стан, характерний для конкретної місцевості.
- здобуття інформації про галузь, яку представляють профспілкові активісти. Наприклад, у профспілок працівників освіти будуть дещо інщі проблеми, ніж у представників сільського господарства або виробничих галузей.
- оновлення інформації, що безпосередньо стосується теми лекції. У будь-якій науково-практичній сфері постійно з’являються певні новели – нові законодавчі норми, теоретичні підходи, практичні розробки, психологічні прийоми, змінюється внутрішня та зовнішня політична кон’юнктура, економічні й статистичні показники тощо.
Послуговування цими порадами разом з насиченим й цікавим для профспілкової аудиторії матералів може сприяти розвитку майстерності лектора, а також покращити процес підвищення кваліфікації активістів профспілкових організацій.
Біденко Юлія Михайлівна – член лекторської групи ФПК ХСЕІ,
кандидат політичних наук, доцент кафедри політології
Харківського національного університету ім. В. Каразіна
