 |
| На фото: Постановление Секретариата Всесоюзного Центрального Совета Профессиональных Союзов от 09.06.1944 г |
На початку 40-х років ХХ ст. мирне життя українського народу було перерване початком Великої Вітчизняної війни. Харківська школа профспілкового руху з 1 вересня 1941 р. перестала існувати. Майже 200 її студентів стали воїнами Радянської Армії, інші – з ентузіазмом працювали, щоб допомогти фронту. Після звільнення м. Харкова розпочалось відновлення міста і діяльність профспілкових організацій. І вже у червні 1944 р. секретаріат ВЦРПС прийняв постанову про відновлення роботи Харківської школи, на базі якої розпочалась підготовка і перепідготовка профспілкових кадрів.
ВЦРПС зобов’язав управління Палацу Праці надати Харківській школі профспілкового руху приміщення 4 під’їзду, яке було зруйноване і потребувало негайного ремонту. Д.К. Юр’їв, призначений директором школи, разом з колективом у цей складний час домігся відбудови споруди і придбання за допомогою ВЦРПС необхідного інвентарю. Спочатку проводилися лише короткотермінові курси перепідготовки, а вже з 1 листопада 1945 р. відновили свою роботу однорічні курси. Паралельно з навчанням профактиву розпочались заняття і в Харківській школі профспілкового руху. Архівні дані свідчать, що для організації і керівництва навчально-методичною роботою у цей час були створені кафедри, які існували аж до 1956 р.
Основні кафедри Харківської школи профспілкового руху
1945/46
1. Кафедра соціально-економічних дисциплін.
2. Кафедра профспілкових дисциплін.
3. Кафедра загальноосвітніх дисциплін.
1948/49
1. Кафедра основ марксизму-ленінізму.
2. Кафедра історії.
3. Кафедра економічних наук.
4. Кафедра профспілкового будівництва.
5. Кафедра загальноосвітніх дисциплін.
1952/56
1. Кафедра основ марксизму-ленінізму.
2. Кафедра економічних наук.
3. Кафедра профспілкового будівництва.
Важливою подією в житті школи стало рішення Ради Міністрів СРСР № 3095 від 15 серпня 1948 р., згідно з яким Харківській школі профспілкового руху надавався статус вищого навчального закладу з профілем підготовки економістів з праці.
22 жовтня 1948 р. Секретаріатом ВЦРПС прийнято Статут Харківської дворічної школи, де були визначені її основні завдання:
-ідейно-політичне виховання слухачів, підготовка і перепідготовка кадрів профактиву;
-підготовка навчальних посібників з питань профспілкового руху;
-проведення науково-дослідної роботи;
-популяризація наукових знань з питань профспілкового руху.
Випускникам видавався диплом зразка вищого навчального закладу. Директором у цей період працював І.В. Худошин. ВЦРПС встановлював щорічний набір в школу у кількості 100 осіб. В основному це були профспілкові активісти, які після закінчення навчання і складання державних іспитів направлялись на роботу в народне господарство та профспілкові організації. Так, наприклад, у 1950 р. з 90 випускників 72 отримали призначення:
- у ЦК профспілок – 8 осіб;
- у республіканські комітети – 12 осіб;
- в обласні комітети – 17 осіб;
- у райкоми і міськкоми – 14 осіб;
- у ФЗК економістами праці – 21осіб;
 |
| На фото: Слухачі Харківської дворічної школи на зустрічі з профактивом ХТЗ (1953 р.) |
У 1956 р. Секретаріат ВЦРПС прийняв Постанову про реорганізацію Харківської школи профспілкового руху у профспілкові курси ВЦРПС. З 1 січня 1958 року курси ВЦРПС передані в розпорядження Української республіканської ради професійних спілок.
На курсах навчались голови ФЗМК, технічні інспектори, інструктори обласних рад профспілок, бібліотечні працівники, керівники художньої самодіяльності, голови постійно діючих виробничих нарад та інші.
У серпні 1958 р. на базі Українських республіканських курсів рішенням президії УРРПС був створений Харківський консультаційний пункт ВШПР ВЦРПС. Вступні іспити майбутні студенти складали у Москві при Вищій школі профспілкового руху, а заняття відвідували у вечірній час при навчально-консультаційному пункті. Після 5 років навчання випускники складали державні іспити, отримували диплом про вищу освіту в Москві. Навчально-консультаційний пункт діяв у Харкові до 1972 р.
Архівні дані підтверджують, що за роки існування Харківської школи профспілкового руху (1930-1956 рр.) на її стаціонарному відділенні навчались: до Великої Вітчизняної війни до 8000 осіб, а після війни 1200 осіб. На курсах перепідготовки профкадрів здобули освіту майже 3000 осіб (до 1941 р.), а після війни щорічно на короткотермінових семінарах (10-15 днів) навчалось до 2000 профактивістів. За період з 1956 р. по 1960 р. пройшли перепідготовку 7900 осіб.
Ці публікації присвячуються пам'яті Моцак Віри Антонівни (25.09.1935 – 19.10.2014) - ветерану профспілок України, яка понад 40 років своєї трудової діяльності присвятила системі профспілкової освіти.
За матеріалами експозиції музею історії Харківського соціально-економічного інституту.
Автор концепції музею ХСЕІ – професор Моцак Віра Антонівна.
(Експозиція музею розкриває історію виникнення та розвиток системи освіти профспілок України, діяльність їх вищих навчальних закладів у м. Харкові з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів і активу з 1930 р.).
